- винаходити
- —————————————————————————————винахо́дитидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
винаходити
Смотреть что такое "винаходити" в других словарях:
винаходити — джу, диш, недок., ви/найти, йду, йдеш, док., перех. 1) Створювати що небудь зовсім нове, до цього невідоме. 2) тільки док., діал. Відшукати … Український тлумачний словник
винаходити — винайти (створювати що н. нове, до цього невідоме), придумувати, придумати, вигадувати, вигадати, створювати, створити, видумувати, видумати … Словник синонімів української мови
вигадка — и, ж. 1) Те, що вигадане внаслідок міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. || Те, що створене, винайдене. 2) Здатність вигадувати, винаходити. 3) Те, що створене в уяві, чого немає і не було в дійсності. 4) Примхливе бажання, надумана… … Український тлумачний словник
вигадливий — а, е. 1) Здатний вигадувати, винаходити; швидкий на вигадку; винахідливий. 2) Химерний, незвичайний за формою, змістом … Український тлумачний словник
вигадувати — I ую, уєш, недок., ви/гадати, аю, аєш, док., перех. 1) Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого небудь. || Створювати, винаходити що небудь нове, те, чого раніше не було. 2) Говорити, описувати те, чого немає і не було,… … Український тлумачний словник
видумувати — ую, уєш, недок., ви/думати, аю, аєш, док. 1) перех. Вигадувати, придумувати щось, когось. || розм. Винаходити. 2) неперех. Говорити, описувати те, чого немає і не було … Український тлумачний словник
винайти — див. винаходити … Український тлумачний словник
винахід — ходу, ч. 1) Дія за знач. винаходити 1). 2) Те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього … Український тлумачний словник
винахідливий — а, е. Здатний вигадати що небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити … Український тлумачний словник
винаходження — я, с. Дія за знач. винаходити 2) … Український тлумачний словник
